Десять років після Брекзиту: Найджел Фарадж і Reform UK набирають впливу у Великій Британії

Лондон – 23.06.2026: Десять років після референдуму з питань Брекзиту, на якому 51,9 % британців висловилися за вихід із ЄС, настрій у країні сильно змінився. Близько 60 % населення сьогодні відчуває жаль щодо Брекзиту, феномен, відомий як “Bregret”. Незважаючи на частково негативні економічні та політичні наслідки – серед яких уповільнення зростання, урядові кризи та зниження глобального впливу – право-популістська партія Reform UK під керівництвом Найджела Фараджа переживає безпрецедентний злет. За останніми опитуваннями Reform UK лідирує напередодні виборів 2029 року та отримує вигоду від невдоволення багатьох громадян усталеною політикою після Брекзиту.

Для багатьох британців краще керований Брекзит був би більш успішним, що підживлює підтримку націоналістичних і праворадикальних ідей. Іміграція залишається ключовою темою. Антиіммігрантські настрої підсилюють популістські голоси, особливо Найджела Фараджа та неофашистського активіста Томмі Робінсона. Цей зріст націоналізму виявляє глибокі суспільні розколи, особливо серед білих англійських виборців, і відображає кризу ідентичності, відчутну з часу Брекзиту.

У той час як молодше покоління зазвичай ставиться до ідеї ЄС позитивніше, а такі виборчі успіхи, як у Енді Бернема, вселяють надію, зростання правих сил підкреслює виклики, які Великій Британії доводиться долати політично та соціально.

22 червня 2026 року прем’єр-міністр Кір Стармер несподівано оголосив про свою відставку. Він пішов з посади після кількамісячного внутрішнього тиску та значного падіння популярності. Хоча у 2024 році він змінив консервативну партію після 14 років влади, його лідерство дедалі більше ставилося під сумнів, особливо після слабких результатів на останніх місцевих виборах.

Енді Бернем, колишній мер Великого Манчестера, наразі вважається головним кандидатом на посаду наступника. Після того, як він здобув мандат у парламенті на додаткових виборах, він може стати прем’єр-міністром до середини липня. Бернем відомий своєю діяльністю у розвитку міст та харизматичним стилем лідерства, тоді як його точна загальнонаціональна політична програма ще не визначена.

Найджел Фарадж різко критикував Лейбористську партію і закликав до дострокових виборів, щоб забезпечити “справжні зміни”. Він попереджає, що такий наступник, як Бернем, лише продовжить політику Стармера, що, на його думку, недостатньо для впровадження нагальних реформ.

Ці події висвітлюють майбутній політичний курс Великої Британії, в якому Reform UK набирає вплив, а Лейбористська партія стикається з фундаментальними викликами. Наступні роки можуть бути вирішальними для країни та її політичного ландшафту.